Адаптація дітей раннього віку до перебування в ДНЗ

Адаптація – це пристосування організму до нової ситуації, а для дитини дитячий садок, поза сумнівом, є новим, ще невідомим простором, із новим оточенням і стосунками. Адаптація (з лат. «пристосування») – процес призвичаєння організму, що відбувається на різних рівнях: фізіологічному, соціальному, психологічному. Адаптація – активне засвоєння прийнятих у суспільстві норм і оволодіння відповідними формами спілкування й діяльності.

Чи у всіх дітей однакова поведінка при вступі в садок? Ні. Одні діти впевнені, вибирають гру, йдуть на контакт із дітьми й дорослими, інші – менш упевнені, більше спостерігають, деякі – виявляють негативізм, небажання йти в групу, відхиляють усі пропозиції, бояться відійти від батьків, голосно плачуть.

Причини такої поведінки різні: це і відсутність режиму вдома, й невміння гратися, й не сформованість навичок самообслуговування. Однак основна причина – недостатній досвід спілкування з однолітками та дорослими.

Процес пристосування (адаптації) до дитячого садка проходить індивідуально. Середній строк адаптації дітей раннього віку – 7-15 днів, молодшого дошкільного віку – 2-3 тижні, старшого дошкільного віку – 1 місяць.виникнення у дитини стійкого «адаптаційного синдрому» свідчить про її неготовність до виходу із сім’ї.

Виокремлюють такі ступені адаптації:

• Легкий – поведінка дитини нормалізується (протягом 10 – 15 днів) – фізіологічна, природна адаптація;
• Середній (протягом 15 – 30 днів) – дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень;
• Важкий (триває від 2 місяців і більше) – паталогічна адаптація.

Рекомендації для батьків з питань підготовки дітей до дитячого садка

– зверніть увагу на домашній режим харчування та сну й потроху наближайте його до того режиму, що буде у дитячому садку,

– привчайте малюка до самостійності й доступного його віку самообслуговування;

– розповідайте дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять, чому ви хочете, щоб вона туди пішла,

– проходячи повз дитячий садок, з радістю нагадуйте дитині, як їй пощастило – восени вона зможе ходити сюди. Розповідайте рідним і знайомим у присутності малюка про свою удачу, кажіть, що пишаєтеся своєю дитиною, адже її прийняли до дитячого садка;

– учіть дитину гратися. Психологи виявили чітку закономірність між розвитком предметної діяльності таїї звиканням до дитячого садка. Найлегше адаптуються малюки, які вміють довго, різноманітно й зосереджено діяти з іграшками. Уперше потрапивши до дитячого садка, вони швидко відгукуються на пропозицію погратися, з інтересом досліджують нові іграшки. Дитина, яка вміє гратися, легко йде на контакт із будь – яким дорослим; 

– робіть разом з дитиною нескладну ситстему прощальних знаків уваги, так їй буде легше відпустити вас;

– пам’ятайте, що на звикання дитини до дитячого садка може знадобитися до півроку. Розраховуйте свої сили, можливості і плани; 

– чим з більшою кількістю дітей і дорослих, з якими дитина спілкуватиметься у дитячому садку, вонапобудує стосунки, тим швидше вона звикне. Допоможіть їй у цьому. Познайомтесь з іншими батьками та дітьми;

– дорогою у дитячий садок обговоріть з дитиною, що на неї чекає. Дуже важливо, щоб розмови про дитячий садок супроводжувалися лише позитивними емоціями. У Вас має бути спокійний голос і впевнена інтонація.

– ніколи не лякайте дитину дитячим садком. Приблизно за тиждень першого відвідування дитячого садка попередьте дитину про це, щоб вона спокійно очікувала майбутню подію.

 Прийоми, що полегшують дитині ранкові прощання 

– навчіться прощатися з дитиною швидко. Не затягуйте розставання, інакше малюк відчує Ваше занепокоєння і йому буде ще складніше заспокоїтися;

– ніколи не намагайтеся “вислизнути” непомітно від дитини, якщо хочете, щоб вона Вам довіряла;

– вигадайте забавний ритуал прощання й строго дотримуйтеся його;

– не намагайтеся підкупити дитину, щоб вона залишилася у дитячому садку за нову іграшку;

– чітко дайте дитині зрозуміти, що хоч би які істерики вона влаштовувала, їй все одно доведеться йти до дитячого садка. Якщо Ви хоч раз піддастетесь дитині, надалі буде вже набагато складніше впоратися з її вередуваннями й слізьми.