«Якісне інклюзивне навчання»

За останні десять років інклюзія суттєво проникла в українські школи. Для порівняння, п’ять років тому в інклюзивних класах навчалось вдесятеро менше, ніж зараз. Разом із тим,  дослідження якості інклюзивного навчання, проведене Державною службою якості освіти, виявило низку викликів на рівні організації інклюзивного навчання, кваліфікації вчителів, методичного забезпечення освітнього процесу, розвитку інфраструктури та забезпечення фінансування, взаємодії з інклюзивно-ресурсними центрами (ІРЦ).

Пропонований матеріал покликаний допомогти вдосконалювати якість інклюзивного навчання у школах, де воно вже запроваджене, а також розпочати цей шлях закладам, які лише планують відкривати інклюзивні класи.

Нормативно-правова база щодо організації інклюзивного навчання

Закон України «Про освіту» гарантує кожному рівні умови доступу до освіти та забезпечує батькам право обирати заклад освіти, програму, вид та форму здобуття освіти власними дітьми. Здобувачам освіти з особливими освітніми потребами необхідно забезпечити постійну або часткову підтримку під час освітнього процесу, втім держава має забезпечити їм доступ до освіти у школі на рівні з іншими дітьми. За заявою батьків заклад зобов’язаний створити інклюзивний клас в обов’язковому порядку. Якщо ж особливі освітні потреби в учнів виявлені під час освітнього процесу, заклад освіти докладає власних зусиль для їх мінімізації. Коли зусиль закладу освіти недостатньо, керівник закладу рекомендує батькам звернутися до ІРЦ для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи. Підтримку, з урахуванням виявлених у здобувача освіти особливих освітніх потреб, організовують на підставі висновку, складеного фахівцями ІРЦ. Заклад на цьому шляху не один — засновник забезпечує створення у школі інклюзивного середовища.

Знання керівником закладу освіти нормативно-правової бази щодо організації інклюзивного освітнього середовища — запорука коректної реалізації усіх необхідних для цього кроків та налагодження якісного освітнього процесу. Орієнтація в законодавстві підсилює узгодженість дій, планування, контроль результатів, а також є беззаперечним захистом від дискримінації, упередженого ставлення до учня з особливими освітніми потребами, некомпетентних розпоряджень чи намірів.

Організацію інклюзивного навчання у школі регулюють:

• Закон України «Про освіту»;
• Закон України «Про повну загальну середню освіту».

Норми Законів реалізуються через постанови Кабінету Міністрів, зокрема:

• «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (від 15.08.2011 № 872);
• «Про організацію інклюзивного навчання в закладах позашкільної освіти» (від 21.08.2019 № 779).

Фінансування інклюзивної освіти унормовано:

• статтею 103-3 Бюджетного кодексу України;
• Постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» (від 14.02.2017 № 88).

Що таке інклюзія в освіті та яка роль директора в організації інклюзивного навчання

Коли у закладі з’являється інклюзивний клас — чи означає це, що ця школа стає доступною для всіх? На жаль, ні. Поняття інклюзії набагато ширше і потребує формування середовища, участі всіх учасників освітнього процесу, а головне — якісного менеджменту і планування. Безумовно, умовою створення інклюзивного середовища є учні, яким потрібна підтримка, готовність решти учнів підтримувати дітей з ООП, а також підготовлений персонал і батьки та інші активні партнери-учасники процесу впровадження інклюзії в освіті. І не менш важливою умовою є наявність достатнього фінансування та доступної інформаційної, матеріально-технічної бази та інфраструктури.

Роль директора у цьому процесі важко переоцінити, оскільки від менеджменту та стратегічного планування залежить його успіх та, як наслідок, якість роботи школи. Говорячи про менеджмент процесу, йдеться і про управління на рівні керівництва школи (спілкування із засновником, координація роботи заступників, педагогічної ради, залучення органів учнівського та батьківського самоврядування, піклувальної ради), і про менеджмент класу (адаптація навчального середовища та організація навчального процесу, реалізація індивідуальних програм розвитку тощо), і про формування структур для надання послуг інклюзивної освіти (команда психолого-педагогічного супроводу, ресурсна кімната, команда ІПР тощо).

Напрям руху школи до інклюзії має бути представлений також і в стратегії розвитку закладу, зокрема в місії, візії та цілях, а також у більш тактичних документах — освітній програмі, річному плані роботи школи.

Запорукою успіху організації освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами є співпраця з батьками. Директору важливо залучати батьків до ухвалення рішень щодо навчання їхніх дітей. Ще до приходу дитини до закладу освіти в багатьох родинах можуть бути налагоджені контакти з психологічною службою, фахівцями ІРЦ, реабілітаційними центрами, соціальною службою — вони можуть володіти інформацією, корисною як для працівників закладу освіти, так і для інших батьків. Доцільно використовувати ці зв’язки, аби сім’я, школа та фахівці працювали спільно. Дуже важлива і потрібна думка батьків для визначення цілей і завдань на навчальний рік, в ухваленні рішень про майбутні напрями роботи з дитиною після завершення навчального року. Ця частина роботи із батьками буде корисною при плануванні роботи школи.

Алгоритм створення інклюзивного класу

1. Вивчення документів дітей з ООП, які бажають навчатись у школі

Найбільш оптимальним варіантом розвитку подій є той, коли батьки заздалегідь (за півроку-рік) визначаються із школою та повідомляють про це. Таким чином керівництво закладу може вчасно проконсультувати батьків щодо збору та подання документів, а також підготувати чи адаптувати середовище школи до навчання дитини з особливими освітніми потребами.

2. Вивчення нормативно-правової бази та організаційно-методичного забезпечення інклюзивного навчання

У документах, перелічених вище, міститься вся інформація про організацію інклюзивного навчання у школі, виділення фінансування тощо.

3. Оцінка можливостей закладу для організації навчання дитини з особливими освітніми потребами

Діти з особливими освітніми потребами потребують під час освітнього процесу додаткової або тимчасової підтримки з боку асистента вчителя та асистента учня. Також потребують підтримки педагоги. Під час оцінки можливостей закладу варто зважати на наявність відповідних фахівців, а також матеріально-технічне забезпечення школи і наявність безбар’єрного доступу до території та приміщень закладу. Здійснюється також оцінка можливостей підвищення кваліфікації педагогічних працівників у напрямі інклюзії (курси підвищення кваліфікації, консультації, обмін досвідом). Коли необхідні фахівці відсутні, директору школи варто докласти зусиль, аби їх знайти — звернутися до відділу освіти, органів місцевого самоврядування, спеціальних закладів освіти. У додатку до постанови КМУ «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» ви знайдете перелік фахівців, які проводять корекційно-розвиткові заняття з дітьми з ООП.

На цьому етапі також важливо врахувати можливості створення у закладі умов для навчання дітей з ООП з урахуванням особливостей розвитку (наявність вільних приміщень для створення кабінетів психолога, дефектолога, логопеда тощо, ресурсної кімнати, а також обладнання цих кабінетів необхідними засобами корекції, методичною та навчальною літературою, індивідуальними засобами навчання тощо).

Не варто забувати про важливість інформування батьків учнів школи про особливості інклюзивного навчання, переваг інклюзії для всіх учасників освітнього процесу, її цілі та завдання. Варто також розповісти батькам дітей, які навчаються в інклюзивних класах, про особливості дитини з ООП, обговорити із ними питання спілкування та групової взаємодії у дитячому колективі.

4. Погодження з управлінням освіти організації навчання в інклюзивному класі, подання необхідної документації. Вирішення питання фінансування введених посад

Діти з ООП відповідно індивідуальних особливостей можуть потребувати допомоги асистента вчителя під час освітнього процесу. У такому разі директор має звернутись до місцевого органу управління освітою із письмовим поданням про введення посади асистента вчителя (з розрахунку 1 ставка на кожен інклюзивний клас) та годин для проведення корекційно-розвиткових занять відповідними фахівцями, (практичним психологом, логопедом, дефектологом, реабілітологом).

5. Створення нормативно-правового та методичного забезпечення впровадження інклюзивної освіти на рівні закладу освіти

Цей крок передбачає підготовку та підписання наказів у школі на основі наказу органу управління освітою, а також укладення угод про співпрацю з іншими закладами освіти. Це можуть бути спеціальні заклади освіти, навчально-реабілітаційні центри, заклади позашкільної освіти, заклади соціального захисту, ресурсні центри, центри практичної психології та соціальної роботи при департаментах освіти і науки тощо. Така співпраця допоможе забезпечити супровід дітей з ООП, залучити фахівців із цих закладів для консультацій тощо.

6. Створення команди психолого-педагогічного супроводу

Команда психолого-педагогічного супроводу — це група фахівців індивідуального супроводу дитини з особливими освітніми потребами, до якої входять як працівники школи (адміністрація, педагоги, асистент вчителя, психолог тощо), так і батьки дитини та залучені фахівці (асистент дитини, медпрацівник та ін.). Команда супроводу розробляє індивідуальну програму розвитку дитини, забезпечує її реалізацію та моніторить результати.

Склад команди супроводу формується з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП. Серед інших до складу команди супроводу директорові варто запросити фахівців ІРЦ, аби вони могли відстежувати та моніторити динаміку розвитку дитини, а також долучились до розробки індивідуальної програми розвитку. Разом з тим на даному етапі директорові необхідно знайти та укласти цивільно-правові угоди із фахівцями у сфері інклюзивного навчання, яких у школі бракує.

7. Розподіл обов’язків між членами команди, ознайомлення з посадовими інструкціями асистентів вчителів

Цей крок передбачає розробку та оформлення посадових обов’язків для всіх педагогічних працівників, залучених до інклюзивного навчання (штатних і залучених). Важливо пам’ятати про врахування аспекту інклюзії у річному плані роботи школи та розподілі обов’язків і зон відповідальності між заступниками директора з виховної, навчальної та методичної роботи. Важливо налагодити співпрацю між педагогами та асистентом.

Керівництво школи має призначати час для регулярних зустрічей між вчителями і асистентами протягом навчального року, щоб проводити спільне планування, обмінюватись інформацією, обговорювати конкретні ситуації.

Вчителі і асистенти досягнуть успіху, якщо будуть планувати уроки спільно. Головне розподілити між собою обов’язки і діяльність.

Вчителі не повинні ставити перед своїми асистентами завдань, які є прерогативою вчителя, — планування навчально-виховного процесу, оцінювання навчальних завдань учнів, що передбачає професійну інтерпретацію результатів їх виконання тощо. Натомість учитель може запропонувати асистенту вчителя провести підбір навчальних завдань, які учень міг би виконати (але остаточне рішення про використання цих завдань прийматиме вчитель); перевіряти вправи та тести на множинний вибір, інші види вправ/запитань, де учень повинен дати єдину вірну відповідь; зробити ксерокопії роздавальних матеріалів, виготовити унаочнення чи інші матеріали під керівництвом учителя.

8. Складання індивідуальної програми розвитку

Щороку для кожної дитини з ООП команди психолого-педагогічного супроводу, до складу яких обов’язково мають входити директор школи або його заступники, розробляють індивідуальну програму розвитку.

Запорукою якісної індивідуальної програми розвитку є використання інформації з комплексної оцінки дитини, наданої ІРЦ, а також збір релевантної та об’єктивної інформації про дитину під час спостереження у перші два тижні в школі, а також від батьків. Тому директорові варто докласти зусиль, щоб на всіх етапах інформація була правдивою, пояснити батькам важливість кожної деталі для формування програми, яка дасть змогу забезпечити комфортне навчання та динаміку розвитку дитини.

9. Складання індивідуального навчального плану та індивідуальних навчальних програм

Навчання у класі дітей з ООП не передбачає зміну освітньої програми чи навчальних планів. Водночас, коли індивідуальні особливості дитини з ООП цього потребують, команда супроводу адаптує або модифікує навчальну програму і розробляє індивідуальний навчальний план для дитини.

10. Адаптація освітнього середовища до потреб дитини

Важливою умовою забезпечення освітнього процесу є доступність, безбар’єрність та безпечність. Таким чином на основі оцінки можливостей закладу забезпечуються умови для безперешкодного доступу дитини до приміщень школи, обладнується ресурсна кімната, згідно ІПР та за узгодженням з батьками закуповуються засоби корекції.

Основне завдання у цьому напрямі — організувати для дитини з ООП зрозуміле та чітко визначене середовище, в якому вона може почуватися захищеною та працювати у своєму режимі й відповідно до своїх здібностей, забезпечити комунікацію з рештою дітей у колективі.

11. Оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП

Оцінювання результатів навчання дітей з особливими освітніми потребами відбувається за критеріями, визначеними в освітній програмі, або адаптованій чи модифікованій навчальній програмі. Також критерії оцінювання дитини з ООП встановлюються в індивідуальній програмі розвитку.

Досягнення дитини слід переглядати щонайменше тричі на рік — у вересні, коли формується ІПР, а потім після першого та другого семестрів.

12. Моніторинг якості інклюзивного навчання

Постійний моніторинг виконання індивідуальних програм розвитку дітей з ООП, перегляд та актуалізація цих програм дозволяють адміністрації школи стежити за якістю інклюзивного навчання.

Узагальнено рух школи до інклюзії можна оцінити в контексті щорічного самооцінювання, відповідно визначивши у Положенні про внутрішню систему забезпечення якості освіти ті аспекти освітньої діяльності, які є ключовими для постійного моніторингу прогресу (наприклад, створення безбар’єрного середовища, психологічний клімат, рівень співпраці між педагогами, потреби у професійному розвитку педагогів, які працюють в інклюзивному класі та ін.). Тут важливо розробити інструментарій збору такої інформації. Систематичне вивчення ситуації у визначених ключових точках дасть можливість керівнику закладу спільно з колективом та батьківською спільнотою оцінювати поступ до інклюзії, а також визначати, що саме потребує втручання і підтримки та які сильні сторони є у школи на цьому шляху.

Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №2 «Ятранчик»

Консультація для батьків:

«Як розмовляти з дітьми

 про коронавірус»

Підготувала: вихователь-методист

Дудник Н.В.

     Тож ваші малюки, напевне, вже чули новини про коронавірус та навіть встигли злякатися. 

     Не дивно, адже дитяче сприйняття світу відрізняється від суджень дорослої людини.

     Поширення незрозумілої інформації про смертельний вірус може викликати в дитини почуття небезпеки та спантеличення.

1. Тримайте під контролем власні емоції

     Перш ніж говорити з дитиною про небезпечне захворювання, переконайтеся, що контролюєте власну тривогу та страх. 

Адже діти часто віддзеркалюють емоції батьків.

"Маленькі діти беруть приклад зі своїх батьків, стосовно того як реагувати на незрозумілій їм ситуації. Діти одразу зрозуміють спокійні ви чи стурбовані, й будуть поводитися аналогічно"

     Якщо дитина відчує стурбованість батьків, то  гіперболізує небезпеку в своїй уяві.

2. Станьте ініціатором розмови

     Не потрібно боятися піднімати цю тему, якщо дитина сама ще не запитувала. 

     Ви можете стати для неї надійним джерелом інформації. 

     Цій розмові не варто приділяти якоїсь надмірної уваги, можна просто підняти тему під час звичайної бесіди за обіднім столом.

"Хочете ви цього чи ні, але ваша дитина, ймовірно, вже чула про коронавірус по новинах або від однолітків.Саме тому я завжди рекомендую зіграти на випередження.Поговоріть зі своїми дітьми про речі, які можуть налякати, перш ніж вони почують більш страхітливу версію від одноліток"

3. Запитайте, що вони вже знають про коронавірус

     Відкриті запитання допоможуть оцінити знання ваших дітей, а також їх емоційний стан. 

     Заохочуйте малечу висловлювати свої почуття.

     Проаналізувавши сприйняття дитини, можна визначити, яким чином далі будувати розмову.

     Крім того, буде можливість підкоригувати дитячі знання, щоб сформувати реалістичне уявлення про ситуацію. 

"Зараз багато новин про сезон грипу, мені цікаво, що ти чув про це?"

4. Спілкуйтеся з дитиною правильно

     Інформувати дитину потрібно зрозумілою мовою, відповідно до її віку. 

Тільки тоді вона зможе зрозуміти проблему та перестати тривожитися. 

"Батьки повинні підходити до розмови зі своїми дітьми про коронавіруси зі по-різному, зважаючи на вік та рівень розвитку. Гарне практичне правило – використовувати тільки ті слова, які ваша дитина вже розуміє",

Діти до 6 років

    Дітей до 6 років не потрібно навантажувати зайвими деталями, як назва вірусу або глобальна загроза захворювання – вони ще не готові це усвідомити.

     Замість цього поговоріть з дітлахами про мікроби, як люди хворіють, і про те, що ми можемо зробити, щоб залишатися здоровими.

     Будьте уважні до розмов, які ведете з вашим партнером або дітьми старшого віку, перед малечею.

    Якщо діти почнуть ставити якісь запитання – запевніть їх, що ваша сім'я здорова і в безпеці.

5. Продемонструйте свою підтримку

     Говоріть про проблему стільки, скільки дитині необхідно, щоб відчути себе у безпеці.

     Вона повинна розуміти, що у будь-який час може прийти до вас із запитаннями, а обов'язок батьків – її захищати.

    Реагуйте на потреби дитини, підтримуйте та проявляйте свою турботу.

6. Будьте чесними зі своїми дітьми

    Коли ваші діти приходять із запитаннями, відповідайте чесно, щоб уникнути плутанини чи непорозумінь.

"Чесність та прозорість є найважливішими. Тривога процвітає, коли щось приховується. Якщо у вас немає відповіді, зверніться до джерела, яке, на вашу думку, надає корисну та правдиву інформацію"

    Не варто використовувати категоричні фрази, типу "ми всі налякані" або "ми тут нічого не можемо зробити".

7. Дозвольте дитині контролювати ситуацію

    Яким чином це зробити?

    Показати, що вона може зробити, щоб не захворіти, а також впровадити здорові звички для всієї родини.Це допоможе відчути почуття контролю.

"Не говоріть про профілактику, як про спосіб налякати дитину та змусити її мити руки. Замість цього поговоріть про кроки, які ви всі збираєтесь робити, щоб попередити різні хвороби".

8. Обережно закінчуйте розмови

    Дітям важливо знати, що вони не залишаться на самоті з бідою.

    Коли ви завершуєте розмову про дражливі речі, оцініть рівень тривожності дитини: спостерігайте за мовою тіла, оцінюйте, чи використовує вона звичайний тон голосу, і дивіться, як вона дихає.

    Нагадайте дітям, що вони можуть у будь-який час поговорити з вами на будь-які інші теми, зокрема на складні.

    Нагадуйте, що ви піклуєтеся про них, слухаєте їх і що вони можуть звернутися до вас завжди, коли занепокоєні.

    Також рекомендую прочитати статтю  від unicefforeverychildна тему «8 порад , як заспокоїти і захистити дітей»

https://www.unicef.org/ukraine/stories/how-talk-your-child-covid-19

Будьте здорові!!!

Консультація для батьків

«Безпечне перебування дітей на сонці»

Підготувала вихователь Балог А. І.

Не варто відмовлятись від сонця - саме ультрафіолетові промені стимулюють вироблення вітаміну D, покращують стан здоров’я та настрій. Водночас, всього 15 хвилин під прямим впливом УФ-променів в рази збільшує ризик виникнення раку шкіри та деяких порушень зору. Розказуємо про правила безпеки перебування на сонці, щоби щоденні прогулянки приносили тільки користь.

1. Намагайтеся проводити більше часу у тіні

УФ-промені найсильніші та найбільш шкідливі опівдні, а в жаркі сонячні дні – з 10:00 до 16:00. Тому краще залишайтеся у цей проміжок часу у приміщені, а прогулянки на свіжому повітрі плануйте на ранковий та вечірній час.

Незалежно від часу доби старайтесь уникати прямого сонячного проміння та перебувати у затінку. Будьте обережні біля поверхонь, які відображають сонячні промені та/або швидко нагріваються, наприклад, піску чи води.

2. Обирайте одяг, який захищає від УФ-променів

Є декілька базових правил. По-перше, якщо дозволяють погодні умови, дитину варто одягнути у сорочку, теніску чи курточку з довгими рукавами, а також в штани / довгу спідницю чи плаття. По-друге: зверніть увагу на матеріал, з якого виготовлено одяг. Одяг з щільно тканих матеріалів пропонує найкращий захист (наприклад, котон, легкі бавовняні тканини).

Мокрі речі та одяг світлих кольорів значно менше захищають від шкідливого впливу УФ-променів, ніж сухі речі та одяг темних кольорів. Багато сучасних марок одягу, які сертифіковані згідно з міжнародними стандартами, надають інформацію про коефіцієнт захисту від УФ-променів (як правило, UPF) на фірмовій етикетці. Якщо такий тип одягу не є практичним в певній ситуації, одягніть дитину у футболку з натуральних тканин або спеціальний пляжний одяг (накидки, туніки тощо).

3. Не забувайте про панамки

Найбільший рівень захисту забезпечують головні убори, які захищають від сонячних променів не лише верхню частину голови дитини, а і вуха та шию, наприклад, панамки. Сьогодні дуже популярними серед дітей  різного віку є бейсбольні кепки, але вони не захищають вуха та шию від УФ-променів. Тому якщо ваша дитина одягає таку кепку, обов'язково нанесіть сонцезахисний засіб на відкриті ділянки шкіри.

4. Одягайте дитині сонцезахисні окуляри

Якісні сонцезахисні окуляри захистять очі вашої дитини від шкідливих УФ-променів. Обирайте зручні та практичні сонцезахисні окуляри, які максимально захищають очі та забезпечують 100% UVA/UVB захист.

5. Пам’ятайте про сонцезахисний засіб

Коли ідете з дитиною на прогулянку у спекотну пору року, використовуйте сонцезахисний засіб (крем, спрей тощо) широкого спектру дії (UVA та UVB) із SPF 15 та вище, в залежності від погодних умов.

Дотримуйтесь інструкцій щодо використання конкретного засобу, наведених на упаковці. До складу різних засобів входять різні компоненти, тому варто спочатку протестувати конкретний засіб на невеличкій ділянці шкіри, і у разі подразнення або почервоніння (алергічна реакція), спробувати інший. Якщо ж реакція буде сильною, проконсультуйтеся із лікарем.

Застосування сонцезахисного засобу не означає, що ваша дитина може проводити більше часу на сонці, це просто один із типів захисту, тому варто дотримуватися й інших правил та рекомендацій.

Зверніть увагу

Як правило, першим проявом надмірного перебування дитини на сонці є почервоніння шкіри. Інколи може пройти до 12 годин, поки на шкірі дитини з’являться перші симптоми негативного впливу сонячного проміння. Тому, якщо шкіра дитини набуває рожевого відтінку не одразу, а наприклад, ввечері, існує великий ризик сонячного опіку, якщо дитина гулятиме під сонцем наступного дня. Щоб запобігти цьому, дотримуйтеся основних правил безпеки перебування на сонці та максимально захистіть шкіру дитини від дії УФ-променів.

Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №2 «Ятранчик»

Консультація для батьків:

«Як розмовляти з дітьми

 про коронавірус»

Підготувала: вихователь-методист

Дудник Н.В.

м.Кропивницький

     Тож ваші малюки, напевне, вже чули новини про коронавірус та навіть встигли злякатися. 

     Не дивно, адже дитяче сприйняття світу відрізняється від суджень дорослої людини.

     Поширення незрозумілої інформації про смертельний вірус може викликати в дитини почуття небезпеки та спантеличення.

1. Тримайте під контролем власні емоції

     Перш ніж говорити з дитиною про небезпечне захворювання, переконайтеся, що контролюєте власну тривогу та страх. 

Адже діти часто віддзеркалюють емоції батьків.

"Маленькі діти беруть приклад зі своїх батьків, стосовно того як реагувати на незрозумілій їм ситуації. Діти одразу зрозуміють спокійні ви чи стурбовані, й будуть поводитися аналогічно"

     Якщо дитина відчує стурбованість батьків, то  гіперболізує небезпеку в своїй уяві.

2. Станьте ініціатором розмови

     Не потрібно боятися піднімати цю тему, якщо дитина сама ще не запитувала. 

     Ви можете стати для неї надійним джерелом інформації. 

     Цій розмові не варто приділяти якоїсь надмірної уваги, можна просто підняти тему під час звичайної бесіди за обіднім столом.

"Хочете ви цього чи ні, але ваша дитина, ймовірно, вже чула про коронавірус по новинах або від однолітків.Саме тому я завжди рекомендую зіграти на випередження.Поговоріть зі своїми дітьми про речі, які можуть налякати, перш ніж вони почують більш страхітливу версію від одноліток"

3. Запитайте, що вони вже знають про коронавірус

     Відкриті запитання допоможуть оцінити знання ваших дітей, а також їх емоційний стан. 

     Заохочуйте малечу висловлювати свої почуття.

     Проаналізувавши сприйняття дитини, можна визначити, яким чином далі будувати розмову.

     Крім того, буде можливість підкоригувати дитячі знання, щоб сформувати реалістичне уявлення про ситуацію. 

"Зараз багато новин про сезон грипу, мені цікаво, що ти чув про це?"

4. Спілкуйтеся з дитиною правильно

     Інформувати дитину потрібно зрозумілою мовою, відповідно до її віку. 

Тільки тоді вона зможе зрозуміти проблему та перестати тривожитися. 

"Батьки повинні підходити до розмови зі своїми дітьми про коронавіруси зі по-різному, зважаючи на вік та рівень розвитку. Гарне практичне правило – використовувати тільки ті слова, які ваша дитина вже розуміє",

Діти до 6 років

    Дітей до 6 років не потрібно навантажувати зайвими деталями, як назва вірусу або глобальна загроза захворювання – вони ще не готові це усвідомити.

     Замість цього поговоріть з дітлахами про мікроби, як люди хворіють, і про те, що ми можемо зробити, щоб залишатися здоровими.

     Будьте уважні до розмов, які ведете з вашим партнером або дітьми старшого віку, перед малечею.

    Якщо діти почнуть ставити якісь запитання – запевніть їх, що ваша сім'я здорова і в безпеці.

5. Продемонструйте свою підтримку

     Говоріть про проблему стільки, скільки дитині необхідно, щоб відчути себе у безпеці.

     Вона повинна розуміти, що у будь-який час може прийти до вас із запитаннями, а обов'язок батьків – її захищати.

    Реагуйте на потреби дитини, підтримуйте та проявляйте свою турботу.

6. Будьте чесними зі своїми дітьми

    Коли ваші діти приходять із запитаннями, відповідайте чесно, щоб уникнути плутанини чи непорозумінь.

"Чесність та прозорість є найважливішими. Тривога процвітає, коли щось приховується. Якщо у вас немає відповіді, зверніться до джерела, яке, на вашу думку, надає корисну та правдиву інформацію"

    Не варто використовувати категоричні фрази, типу "ми всі налякані" або "ми тут нічого не можемо зробити".

7. Дозвольте дитині контролювати ситуацію

    Яким чином це зробити?

    Показати, що вона може зробити, щоб не захворіти, а також впровадити здорові звички для всієї родини.Це допоможе відчути почуття контролю.

"Не говоріть про профілактику, як про спосіб налякати дитину та змусити її мити руки. Замість цього поговоріть про кроки, які ви всі збираєтесь робити, щоб попередити різні хвороби".

8. Обережно закінчуйте розмови

    Дітям важливо знати, що вони не залишаться на самоті з бідою.

    Коли ви завершуєте розмову про дражливі речі, оцініть рівень тривожності дитини: спостерігайте за мовою тіла, оцінюйте, чи використовує вона звичайний тон голосу, і дивіться, як вона дихає.

    Нагадайте дітям, що вони можуть у будь-який час поговорити з вами на будь-які інші теми, зокрема на складні.

    Нагадуйте, що ви піклуєтеся про них, слухаєте їх і що вони можуть звернутися до вас завжди, коли занепокоєні.

    Також рекомендую прочитати статтю  від unicefforeverychildна тему «8 порад , як заспокоїти і захистити дітей»

https://www.unicef.org/ukraine/stories/how-talk-your-child-covid-19

Будьте здорові!!!

Адаптований

розпорядок організації життєдіяльності дітей на день у літній оздоровчий період

2020 р. на період карантину у зв'язку

з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)

ПАМ′ЯТКА  ДЛЯ  БАТЬКІВ

(на період карантину)

1. Батьки та супроводжуючі особи  повинні одягати респіратор або захисну маску (у тому числі саморобну), так, щоб були прикриті ніс та рот.
2. Очікування на території закладу повинно бути обмежено, не більше 2 осіб.
3. Батьки до навчального закладу не допускаються.
4. Температурний скрінінг дітей проводиться при вході у заклад.
5. Діти, в яких виявлено температуру тіла понад 37,2 С або ознаки респіраторних захворювань - не допускаються до відвідування закладу.
6. Прийом дітей відбувається з 7:00-8:00 години.
7. В разі захворювання дитини, батьки повинні повідомити вихователя своєї групи.
8. У разі захворювання когось з близького оточення дитини, батьки повинні повідомити  вихователя своєї групи, та не приводити дитину до садочка.  Відвідування закладу можливе лише після двотижневої самоізоляції, з дозволу сімейного лікаря (довідка про стан здоров’я дитини), якщо у дитина не має  ознак захворювання.
9. Забороняється приносити до садочка: продукти харчування, лікарські засоби та м′яконабивні іграшки.
10. Прийом дітей для відвідування здійснювати лише після   надання батьками вихованців довідки про стан здоров’я дитини та його епідеміологічне оточення, з дозволом відвідування дитячого колективу.

З 18 до 22 травня у садочку пройшов Тиждень знань безпеки життєдіяльності на тему "Щоб не трапилось біди, обережним будь завжди" в on-line режимі.

В рамках тижня ознайомтесь із консультацією "Безпека дитини влітку" та вивчіть з дітками "Абетку безпеки".

ШАНОВНі БАТЬКИ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ!

Запрошуємо Вас зареєструвати дитину до першого класу закладу загальної середньої освіти міста Кропивницького

Нагадуємо,  що на першочергове  зарахування у школу мають право:

• Діти, місце проживання яких закріплене за територією обслуговування
• Діти, які є братами та/або сестрами учнів цього закладу
• Діти працівників цього закладу освіти
• Діти, які є випускниками дошкільного підрозділу цього закладу освіти (за наявності)

У разі, якщо батьки, чи особи, які їх замінюють хочуть дізнатися, за яким закладом освіти закріплено адресу фактичного проживання дитини, виконуємо наступні дії:

ØКрок 1.Натисніть на посилання: krop.osvita-mrk.gov.ua

• Крок 2.   Введіть фактичну адресу проживання дитини у відповідні віконця

• Крок 3. Натисніть «Пошук»
• Крок 4. На екрані з’явиться сторінка сайту закладу, за територією обслуговування якого закріплено введену адресу
• Крок 5. При натисканні на назву закладу з’явиться електронний бланк заяви для вступу до 1- го класу
• Крок 6. Заповніть заяву
• Крок 7. Натисніть «Зареєструвати»
• Вашу заяву буде прийнято адміністратором закладу, який зв’яжеться з Вами, повідомить про результати розгляду та надасть роз’яснення щодо форми подачі документів

У разі, якщо батьки, чи особи, які їх замінюють визначилися із закладом освіти, переходимо за посиланням krop.osvita-mrk.gov.ua, обираємо заклад загальної середньої освіти та заповнюємо запропоновану форму.

Якщо Ваша дитина має право на першочергове зарахування, то переходьте за посиланням krop.osvita-mrk.gov.ua, обирайте заклад загальної середньої освіти та заповнюйте запропоновану форму

Переконливо просимо Вас вказувати достовірну інформацію. Якщо при влаштуванні дитини до школи інформація у заяві не буде відповідати оригіналу документів, то заява буде анульована

Увага! Усі дані у системі захищені. Дані усіх дітей можуть переглядати лише адміністратори школи. Інші батьки або сторонні особи доступу до перегляду даних Вашої дитини не мають

Пропонуємо вам 10 ідей того,

що можна зробити разом із дитиною на карантині (ми не гарантуємо, що ваша дитина клюне і відірветься від гаджетів). Але, можна разом

Виростити рослину

Саме час для розсади, та й судячи з економіки України, всім нам варто подумати про грядки цього літа. Але якщо присадибної ділянки у вас немає, то помідори добре ростуть у горщиках! Вистачить часу прорости і зернятку мандарина або лимона, а це захопливий експеримент з ботаніки. Можна вибрати і зовсім екзотичні рослини: манго, авокадо або банан.

А якщо результату хочеться якнайшвидше – пророщуйте квасолю!

Розібрати фото на смартфоні й скласти з них альбом

У будь-кого із сучасних батьків у смартфоні звалено в купу мільйони фото: ось дитина посміхається, йде до школу або забавну пичку скорчив. Ви можете разом вибрати найкращі знімки, з яких потім надрукувати фотоальбом.

Змайструвати корону і влаштувати фотосесію

Вдома нас залишив коронавірус, тож запасайтеся картоном, ножицями, клеєм і майструєте по короні кожному, потім у них можна сфотографуватися. У будь-якому випадку спільна творчість – це весело.

Засвоїти разом нове хобі

У YouTube нині мільйони роликів із майстер-класами, виробами і докладними інструкціями. Вибирайте щось таке, в чому не сильні ані ви, ані ваші діти, а потім дивіться, у кого вийшло краще! Автор цих рядків майстрував нещодавно багаторазову хлопавку, і треба сказати, вона запрацювала.

Приготувати страву за рецептом, який обере дитина

Дозвольте вашій дитині вибрати меню. Нехай сама відшукає потрібний рецепт. Звісно, карантин не найкращий час для походів по магазинах, але ж не сидіти голодними!

Приготувати квас

Ним же і відсвяткуєте завершення карантину. Дітям цікаво буде спостерігати за "роботою" дріжджів!

Подивитися разом фільм, а потім обговорити

Спільний перегляд фільму є цінним не тільки як 2-3 годин зайнятого дозвілля, але і як привід обговорити теми, які давно відкладали.

Послухати аудіовистави

Якщо ж вам здається, що екранів у житті дитини і так достатньо, зверніться до аудіовистав. Пам'ятаєте, як ми в дитинстві заворожено слухали платівки? Майже всі їх можна вже знайти в оцифрованому вигляді в мережі. Ще в Україні працює онлайн-радіо, на якому цілодобово транслюють казки, і онлайн-аудіобібліотека "Слухай". Там знайти собі книги до смаку можуть і старші діти, і батьки.

Скласти генеалогічне древо спогадів

Саме час привернути увагу дітей до родичів старшого віку. Якщо ви вже складали генеалогічне древо сім'ї, то час його "оживити": розпитати бабусь і дідусів, якими вони пам'ятають своїх батьків, бабусь, дідусів, і додати до древа короткі розповіді з їхніми спогадами. І спілкування, і зможете перенести увагу!

Піти на прогулянку

Карантин у школі зовсім не означає, що треба сидіти вдома. Звісно, карантинні заходи припускають, що школярі не в гості один до одного ходитимуть, але й прогулянок у парках ніхто не забороняв. Тільки пам'ятайте, що під час спілкування відстань має бути більш ніж 1 метр, а після вулиці обов'язково мийте руки!

Тримайтеся, дорогі батьки, будьте здорові і пам'ятайте, що вже у квітні діти повернуться до садочків!

А ще, можна разом виготовити щось гарне, і водночас смішне та цікаве

УВАГА! УВАГА!

Карантин продовжено до 24квітня 2020року.

Будьте здорові.

Бережіть себе та оточуючих.

Для ознайомлення з дошкільним закладом 

перегляньте відео за посиланням http://youtu.be/qsLTiUS4WjU